позатягати

-а́ю, -а́єш і позатя́гувати, -ую, -уєш, док., перех.

1) Затягти, помістити куди-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.

2) Втягти в середину чого-небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох. || безос.

3) у сполуч. зі сл. люльки, цигарки і т. ін. Закурити люльки, цигарки і т. ін. (про всіх чи багатьох).

4) Стягнувши краї, кінці чого-небудь, з'єднати їх, ліквідувати в багатьох місцях дірки, отвори і т. ін.

5) Огорнути, оповити, заволокти чим-небудь усе чи багато чогось. || безос. || розм. Напнути, натягти все чи багато чогось на всіх чи багатьох.

6) розм. Затримати надовго хід, здійснення чого-небудь (про всіх чи багатьох).